Як розпізнати аутизм у дитини? Ознаки РАС: проблеми зі спілкуванням, іграми, мовленням та сенсорикою. Що робити батькам та коли звертатися до лікаря.
Розлад аутистичного спектру (РАС): Повний гід для батьків та близьких
Розлад аутистичного спектру (РАС) — це складний стан нейророзвитку, який впливає на те, як людина сприймає світ, обробляє інформацію та взаємодіє з іншими людьми.
Сучасна медицина та психологія все частіше відходять від терміну «хвороба», віддаючи перевагу терміну «нейровідмінність». Це означає, що мозок людини з аутизмом функціонує інакше, ніж у нейротипових людей. Це не завжди означає «гірше» — це означає «по-іншому».
Слово «спектр» у назві є ключовим. Аутизм проявляється дуже по-різному: від людей, які потребують значної підтримки в побуті та мають супутні інтелектуальні порушення (близько 30–40% випадків), до високофункціональних особистостей, які можуть мати видатні здібності в науці чи мистецтві, але відчувати труднощі в соціальній комунікації.
Як правило, перші симптоми стають помітними у віці від 12 до 24 місяців, але іноді діагноз ставлять значно пізніше — у шкільному віці або навіть у дорослих, які все життя намагалися адаптуватися («маскуватися»).
Нижче наведено детальний огляд основних сфер, де проявляється аутизм, та «червоних прапорців», на які варто звернути увагу.
1. Соціальна взаємодія та комунікація
Це, мабуть, найбільш відома сфера проявів РАС. Проблеми тут пов'язані не з небажанням спілкуватися, а з нерозумінням інтуїтивних правил соціальної гри.
- Уникнення спілкування та «життя у власному світі». На відміну від сором'язливих дітей, які хочуть грати, але бояться, дитина з РАС може щиро не відчувати потреби в соціальній взаємодії. Вона може ігнорувати спроби інших дітей залучити її до гри, віддаючи перевагу самотності. Вона може сприймати людей як «об'єкти» або інструменти для отримання бажаного, а не як партнерів по спілкуванню.
- Специфічний зоровий контакт. Це не завжди повна відсутність погляду в очі. Деякі діти дивляться занадто пильно, інші — дивляться «крізь» людину або фокусуються на губах співрозмовника. Для багатьох людей з аутизмом прямий погляд в очі викликає фізичний дискомфорт або сенсорне перевантаження, тому вони уникають його, щоб мати змогу зосередитися на тому, що їм кажуть.
- Відсутність відгуку на ім'я. Це один з найбільш ранніх сигналів. Батькам часто здається, що у дитини проблеми зі слухом, оскільки вона не реагує, коли її кличуть, але при цьому миттєво повертається на звук улюбленої реклами або шурхотіння цукерки. Це називається вибіркова увага.
- Буквальне сприйняття мови. Люди з РАС часто не розуміють сарказму, метафор, підтексту чи жартів. Фразу «вмираю від сміху» вони можуть сприйняти як реальну загрозу життю.
2. Поведінкові патерни та ігрова діяльність
Спосіб, у який дитина грається, може багато розповісти про її нейророзвиток.
- Специфічна гра та відсутність уяви. Нейротипові діти люблять рольові ігри («дочки-матері», «лікарня», «магазин»), де вони імітують соціальні стосунки. Дитина з аутизмом частіше використовує іграшки не за призначенням. Наприклад, замість того, щоб «їздити» машинкою, вона може годинами крутити її колесо або вибудовувати всі машинки в довгу лінію за кольором чи розміром.
- Потреба у сталості та ритуали. Світ для дитини з аутизмом часто здається хаотичним і непередбачуваним. Щоб заспокоїтися, вона створює суворі ритуали. Це може бути однаковий маршрут прогулянки, їжа тільки з певної тарілки або перегляд одного й того ж мультфільму сотні разів. Будь-яка, навіть незначна зміна (переставили меблі, пішли іншою дорогою), може викликати сильну істерику (мелтдаун).
- Вузькі спеціальні інтереси. Дитина може мати надзвичайно глибокий, майже одержимий інтерес до вузької теми: розкладу потягів, динозаврів, астрономії, марок пилососів чи вентиляторів. Вона може говорити про це годинами, не помічаючи, що слухачеві це нецікаво.
3. Сенсорна чутливість (Сенсорна інтеграція)
Це одна з ключових, але часто ігнорованих ознак. Мозок людини з РАС може неправильно обробляти сигнали від органів чуття.
- Гіперчутливість (підвищена чутливість): Звичайні звуки (шум пилососа, блендера, гучна розмова) можуть завдавати фізичного болю. Яскраве світло, певні запахи або текстури (бірки на одязі, «колючі» светри, шви на шкарпетках) можуть бути нестерпними і призводити до зривів. Саме через це виникає вибірковість у їжі (наприклад, дитина їсть лише пюреподібну їжу або продукти білого кольору).
- Гіпочутливість (знижена чутливість): Дитина може не відчувати холоду, болю або положення свого тіла в просторі. Такі діти часто шукають сильних відчуттів: сильно розгойдуються на гойдалках, врізаються в стіни, люблять, щоб їх міцно стискали («глибокий тиск»), або кружляють навколо себе.
4. Стімінг та рухові особливості
Те, що в короткому описі названо «тиками» або «завмиранням», у контексті аутизму правильніше називати стімінгом (самостимуляцією).
- Повторювані рухи. Це можуть бути помахи руками («крильця»), розгойдування тулуба вперед-назад, клацання пальцями, ходіння навшпиньки.
- Функція стімінгу. Важливо розуміти: дитина робить це не просто так. Це спосіб саморегуляції. Якщо дитині тривожно — стімінг заспокоює. Якщо їй нудно або вона відчуває сенсорний голод — стімінг допомагає «відчути себе» і збадьоритися. Забороняти стімінг без надання альтернативи не можна, оскільки це позбавляє дитину механізму боротьби зі стресом.
- Завмирання. Дійсно, іноді трапляється «шатдаун» (shutdown) — відключення. Коли сенсорне навантаження стає занадто великим, дитина може просто «зависнути», перестати реагувати на світ і завмерти, щоб зберегти енергію.
5. Розвиток мовлення
Тут спектр дуже широкий: від повної відсутності мовлення (невербальний аутизм) до дуже розвиненого, «професорського» мовлення.
- Затримка або регрес. Тривожним сигналом є ситуація, коли дитина почала гулити та говорити перші слова, а потім, у віці 1.5–2 років, раптово замовкла і втратила набуті навички.
- Ехолалія. Замість відповіді на запитання дитина повторює його. Дорослий: «Ти хочеш пити?» Дитина: «Ти хочеш пити». Також це може бути бездумне повторення фраз із мультфільмів поза контекстом.
- Говоріння про себе. Іноді діти з РАС говорять про себе в третій особі («Саша хоче яблуко» замість «Я хочу яблуко») дуже тривалий час.
Що робити, якщо ви помітили ці ознаки?
Наявність одного чи двох симптомів не обов'язково означає аутизм. Проте, якщо ви бачите комплекс ознак:
- Не панікуйте. РАС — це не вирок, а особливість розвитку. Раннє втручання дає неймовірні результати.
- Пройдіть тест M-CHAT. Це безкоштовний скринінговий тест для дітей раннього віку, доступний онлайн. Він допоможе визначити рівень ризику.
- Зверніться до фахівців. Діагноз встановлює психіатр, але вам також можуть знадобитися консультації невролога, психолога, логопеда та корекційного педагога.
- Шукайте сучасні методи корекції. Доказові методики (наприклад, поведінкова терапія, сенсорна інтеграція, ESDM) допомагають дитині розвинути соціальні навички та адаптуватися до світу, не «ламаючи» її особистість.
- MriyaRun | Психологічні щоденники та МАК-карти
- Інструменти
- Симптоми аутизму (РАС) у дітей: повний гід для батьків