Історії в цій статті показують, що ви не самотні. Вони показують, що люди відчувають схожі почуття, коли прокрастинують. Прокрастинувати означає бути людиною і розділяти досвід людства.

Американський письменник прокрастинував, коли працював над Мобі Діком.

Це спрацювало, тому що роман став одним із найбільших творів художньої літератури.

Автор книг "Автостопом по галактиці" ненавидів писати. Адамс пив чаëк, приймав ванну, валявся на дивані – будь-що, аби не сісти за книгу. Він не справлявся з прокрастинацією і звертався за допомогою до видавців та редакторів. Адамс просив їх замикати його в кімнаті і дивитись невдоволеним поглядом, поки той не приступав до роботи.

За словами друга Адамса, Стіва Мерецький, це не перебільшення. Стів каже: “Адамс став майстром прокрастинації. Він начебто заволодів мистецтвом прокрастинувати. "Автостопом по галактиці" ніколи б не вийшов, якби я не приїхав до нього через всю Англію і не розбив табір біля його дверей.

Адамс уникав неприємних завдань, а неприємним завданням йому було писати. Він відкладав цю справу стільки, скільки міг, а потім працював під страхом дедлайна, як шалений. Погіршувала ситуацію купа грошей, які письменник заробив на ранніх бестселерах: особливої ​​потреби писати не було і прокрастинація тривала роками.

Адамс довго мучився над останнім романом "Лосось сумніву". Він годинами відмокав у ванній замість роботи над книгою. Робота зайняла десять років, але так і не була закінчена: 2001 року письменник помер від серцевого нападу. У результаті фрагменти роману опублікували посметрно, але з них не вдалося скласти щось зв'язне.

Письменниця за 50 років кар'єри випустила 14 романів, 9 збірок оповідань, 16 збірок поезій, 8 дитячих книг, 10 науково-популярних повнометражок. За її словами, ось як це їй вдавалося: “Вранці я прокрастиную і турбуюсь щодо цього. Потім о третій годині дня в шаленій тривозі беруся за рукописи”.

У неділю вранці бізнесмен зателефонував і сказав, що йому не терпиться побачити дизайн будинку і він приїде подивитися його до обіду. Райт сів і поснідав у повній тиші. Потім, під нервовим наглядом учнів, взявся за дизайн. У результаті архітектор встиг закінчити роботу. Робота зайняла дві години і стала найкрутішим творінням Райта - "Будинком над водоспадом". Пізніше будинок внесли до списку місць, які потрібно відвідати, перш ніж померти.

Далай-лама 14-й – духовний лідер буддизму Тибету. 

Тенцзин Гьямцхо, він же Далай-лама, студентом нудьгував і не міг мотивувати себе на навчання. "Тільки під тиском термінового дедлайну я брався за роботу" - згадує Тенцзин. Але з того часу він вивчив урок і ось що говорить про це: “Вам варто перестати прокрастинувати. Натомість намагайтеся жити так, що якщо помрете сьогодні, то ні про що не пошкодуєте”.

Леонардо довго порався з роботою “Таємна вечеря”. Він не хотів закінчувати фреску на стіні монастиря, доки не знайде ідеально зле обличчя для Юди. Але Леонардо так довго шукав його, що Герцог Міланський погрожував припинити фінансування його роботи. До того ж настоятель монастиря пихкав на художника: "Не можна так довго тягнути з роботою!"

Потрібно було діяти. Леонардо написав листа голові монастиря і пояснив, що шукав ідеально зле обличчя для Юди. І якщо така особа не знайдеться, вона намалює обличчя настоятеля монастиря.

В останні роки життя Леонардо шкодував, що "не закінчив жодну з робіт". Він звертався до Бога: “Дай знак, якщо щось було зроблено. Дай знак, якщо щось було зроблено. Коли Леонардо помер у Франції в 1519, він залишив рукописи з незліченними скетчами незакінчених робіт.