Чому ми жертвуємо своїм щастям

Багато хто думає, що якщо я вже щасливий, навіщо мені докладати зайвих зусиль? Але, як я вже писала у статті «Чому бути щасливим вигідно», саме стан щастя робить людину дуже продуктивною, а не навпаки. Численні дослідження це підтверджують. Щасливіші люди досягають великих успіхів у всіх сферах життя. Барбара Фредріксон, професор з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл називає цей ефект поширення щастя «The Broaddening effect of happiness». У своїй книзі “Positivity” вона розповідає про кілька досліджень, які доводять, що коли ми щасливі, ми генеруємо більше ідей, і ці ідеї кращої якості, як результат, ми досягаємо великих успіхів.

Це означає, що якщо я щасливий, то навіщо мені думати та турбуватися про інших? Але і це твердження не вірне, і це також доводять багато наукових досліджень. Хоча навіщо далеко ходити, якщо кожен із вас згадає момент, коли допомагав іншим людям, то я впевнена, що це було не після того, як на вас накричав бос чи вам настали на ногу в метро. Тільки коли ми самі щасливі, ми здатні безоплатно допомагати іншим.

Хочу навести приклад із власного життя. На моїй останній роботі у нас склався дуже дружний колектив, ми разом проводили час на роботі та поза нею. І оскільки роботи в нас було завжди багато, ми часто залишалися допізна, щоб допомогти один одному доробити термінові справи. Наше начальство дуже подобалося, що ми всі встигаємо і так злагоджено працюємо. Але приблизно через рік, може, трохи більше, почалася криза, нам стали затримувати зарплату, роботи ставало не менше, а тільки більше, всі втомилися від постійних переробок. Так почало зростати загальне невдоволення колективу. І що сталося? Ми перестали допомагати один одному. Дружити ми не перестали, швидше стали ще ближчими, але рівень щастя стрімко падав. Я скажу за себе тільки, я не мав сил і бажання залишатися і допомагати комусь, як раніше. Поки я була щаслива, і моя робота приносила мені задоволення, мені це було легко й на радість. Щойно рівень щастя впав, бажання допомагати теж зникло. Думаю, що у кожного з вас знайдеться такий приклад. До речі, своїх колишніх колег досі дуже люблю та ціную.

Багато хто не цінує щастя, думаючи, що воно тимчасове. Але це залежить від того, що для вас означає щастя. Якщо ви приймаєте щастя за швидкоплинні чи чуттєві насолоди, такі як шопінг, солодощі, алкоголь та ін допінги, то так, таке «щастя» насправді швидкоплинно. Я думаю, що тут саме справа полягає в тому, щоб правильно визначити для себе поняття щастя.

Я також вважаю, що багато хто не цінує щастя, вважаючи, що за щастя треба платити нещастям. "Багато не смійся, плакати потім будеш". Знайома фраза? За білою смугою обов'язково має прийти чорна. Багато хто боїться бути щасливими, щоб потім нещастя теж було поменше, начебто існують якісь ваги щастя-нещастя. Насправді, таких ваг не існує, довговічність щастя залежить від нас самих. Пам'ятайте, що ми вже маємо все, щоб бути щасливими.

Я б назвала це заміною понять. Це коли ми забуваємо про кінцеву мету і починаємо гнатися за коштами, які мали призвести до того, що нам насправді потрібно. Найбанальніший приклад, це гроші, а не те, що ми спочатку хотіли на них купити. Ми женемося за грошима, наче це і є головна мета. В англійській навіть існує спеціальний термін “medium maximization” або “максимізація засобів” для опису даного ефекту, а також було проведено дослідження Крістофером Хсі, яке так і називається “Medium Maximization” і яке дуже докладно описує, як відбувається дана заміна і чому .