1. За неврози
Віктор Франкл, «Людина у пошуках сенсу»
Віктор Франкл
"У кожного часу свої неврози, і кожному часу потрібна своя психотерапія".
2. За шалене життя
Лев Толстой, «Про безумство»
Лев Толстой
«Ми живемо божевільним, неприємним найпростішим і першим вимогам здорового глузду життям, але оскільки цим життям живе вся чи величезна більшість, ми не бачимо вже відмінності між божевільним і розумним життям і своє божевільне життя визнаємо розумним».
3. За психопатів
Петро Ганнушкін, «Ненормальні особистості. Вчення про психопатів»
«Між психопатичними особливостями та відповідними їм „простими людськими вадами“ різниця здебільшого лише кількісна, а не якісна».
4. За творчість
Сальвадор Далі, «Щоденник одного генія»
Сальвадор Далі
«Я абсолютно нормальний. А ненормальний той, хто не розуміє мого живопису, той, хто не любить Веласкеса, той, кому не цікаво, котра година на моїх циферблатах, що розтеклися,— адже вони показують точний час».
5. За людей
Дональд Віннікотт, за книгою Карлоса Немировського «Віннікотт і Кохут»
Дональд Віннікотт
«Божевілля — це наслідок неможливості знайти тих, хто б нас виносив».
6. За характер
Карл фон Клаузевиц
Карл фон Клаузевиц,
«Під поняттям „сила характеру” мається на увазі тверде відстоювання переконань, байдуже, чи є останні висновками з чужої чи власної системи поглядів, чи виникнуть із принципів, норм, миттєвих вражень чи інших будь-яких проявів розуму».
7. За нормальність
Карл Густав Юнг,
Карл Густав Юнг
Бути “нормальним” – ідеал для невдахи, для всіх тих, кому ще не вдалося піднятися до рівня загальних вимог. Але для тих, чиї здібності набагато вищі за середній, кому неважко було досягти успіху, виконавши свою частку мирської роботи, – для таких людей рамки норми означають прокрустове ложе, нестерпну нудьгу, пекельну безпросвітність і безвихідь. У результаті багато хто стає невротиками через те, що вони просто нормальні, тоді як інші страждають на неврози від того, що не можуть стати нормальними.»
8. За майбутнє
Жак Фреско
Жак Фреско,
«Люди майбутнього, можливо, сприйматимуть наш етап розвитку цивілізації як епоху інтелектуальної та економічної неспроможності. Їм буде важко зрозуміти, чому ми сприймали агресію та конкуренцію як норму».
