Біполярний афективний розлад: Поглиблений аналіз
Біполярний афективний розлад (БАР) — це ендогенне захворювання, що характеризується повторними епізодами значних порушень настрою та активності. У системі МКХ-10 воно класифікується під кодом F31. Згідно з дослідженнями, близько 5,5% населення страждають на важкі форми депресії або БАР, а з урахуванням легких форм цей показник може сягати 20%.
Біохімія та етіологія
Фундаментом розладу є порушення хімічної передачі імпульсів у синапсах між нейронами (ширина синаптичної щілини становить 10–50 нм).
- Генетика та чинники: Основними причинами є спадковість, біохімічний дисбаланс, внутрішні конфлікти та психосоціальне напруження.
- Дофамін: Відповідає за систему винагороди та «радість руху». Надлишок веде до психотичних симптомів (галюцинацій), дефіцит — до апатії та хвороби Паркінсона.
- Норадреналін: Медіатор швидких рішень та реакції «бий або біжи». Високий рівень знижує аналітичні здібності, низький викликає нудьгу.
- Серотонін: Регулює чутливість до негативу та концентрацію. Його дефіцит є ключовою причиною суїцидальних думок та порушення сну.
Класифікація та симптоматика
Розрізняють декілька типів перебігу захворювання:
- БАР I типу: Обов'язкова наявність хоча б одного епізоду повної манії або маніакального психозу.
- БАР II типу: Чергування депресій та гіпоманіакальних епізодів.
- Швидка циклічність: Наявність мінімум 4 епізодів протягом року.
- Маніакальна тріада: Включає гіпертимію (підвищений настрій), прискорене мислення та підвищену рухову активність.
Додаткові симптоми манії включають розсіяність, надмірну балакучість, підвищене сексуальне ваблення, нехтування моральними нормами та ризиковану фінансову поведінку.
Диференційна діагностика та лікування
БАР важливо відрізняти від шизофренії, пограничного розладу особистості, СДУГ, а також органічних уражень мозку або гіпертиреозу.
Комплексна терапія включає:
- Медикаменти: Нормотиміки (літій, вальпроати, ламотриджин), нейролептики (типові та атипові) та СІОЗС.
- Інноваційні методи: Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) та електростимуляція блукаючого нерва.
- Психотерапія: КПТ, сімейна та інтерперсональна терапія для профілактики рецидивів.
Історія Олени: Життя на «американських гірках»
- Початок та підлітковий період: Олена згадує своє дитинство як абсолютно безхмарне, проте все змінилося в підлітковому віці через гормональну перебудову. У 12–14 років вона занурилася у важку депресію, що тривала майже чотири роки. Цей стан супроводжувався ненавистю до себе, тотальним занепадом сил та суїцидальними думками; свій перший план самогубства вона розробила ще у 9 років.
- Перша гіпоманія: Депресія закінчилася раптово у 16 років: Олена прокинулася з нестримним бажанням діяти, сміятися та спілкуватися. Життя стало надзвичайно інтенсивним: вона працювала, подорожувала, спала лише по 6 годин і відчувала постійний «вихр думок». Одного разу вона навіть брала участь у виснажливій арктичній експедиції на велосипедах, де обганяла чоловіків, несучи 18-кілограмовий рюкзак.
- Соціальні наслідки та рецидиви: Стан гіперактивності часто призводив до нервових зривів. Через один із таких епізодів вона втратила роботу, бо не змогла стримати агресію та нагримала на керівника. У 22 роки, після переїзду до іншого міста, її знову накрила депресія: робота здавалася каторгою, з’явилися проблеми з пам’яттю та сильно впав імунітет.
- Шлях до діагнозу: Олена змінила кількох психотерапевтів, які намагалися лікувати її від дитячих травм, ігноруючи біологічну складову. Перший приватний психіатр помилково списав її стан на пригнічені емоції. Лише згодом досвідчена лікарка у державному закладі з першого погляду діагностувала БАР II типу.
- Труднощі лікування та усвідомлення: Підбір медикаментів був болісним через численні побічні ефекти: безсоння, проблеми із зором та висипи. Після встановлення діагнозу Олена зробила типову для біполярників помилку: взяла великий кредит і поїхала на курорт, намагаючись «втекти» від депресії за допомогою подорожей та алкоголю.
- Поточний стан та висновки: Зараз Олена розуміє, що БАР — це хронічний стан, який потребує поєднання медикаментів та психотерапії. Вона навчилася приймати себе та не відчувати провини за хворобу. Для стабілізації вона використовує йогу, щоб «пригальмовувати» у фазах підйому, і намагається підтримувати хоча б мінімальну активність під час спадів. Головним уроком для неї стало те, що зовнішні зміни (нова робота чи переїзд) не вирішують внутрішню біологічну проблему.
Ваш шлях до стабільності: Інструменти контролю та підтримки
Життя з біполярним розладом вимагає не лише лікування, а й постійної уваги до власного стану. Одним із найефективніших методів профілактики рецидивів є самодисципліна та регулярний моніторинг. Для того, щоб ви та ваші близькі могли вчасно помітити зміни, ми підготували практичний інструментарій.
Шаблон щоденника самоспостереження
Ведення щоденника допомагає впорядкувати думки, відстежувати динаміку хвороби та оцінювати ефективність терапії. Корисним буде використання спеціальної шкали для фіксації коливань настрою.
Дата
Настрій (-10 до +10)
Сон (год)
Ліки (назва, доза)
Нотатки (події, тригери)
- Настрій: оцінюйте свій стан від глибокої депресії (-10) до сильної ейфорії (+10). Значення 0 відповідає вашому стабільному стану.
- Сон: обов’язково записуйте кількість годин відпочинку. Різке зменшення потреби у сні — одна з найперших ознак наближення манії.
Чек-лист «червоних прапорців» манії для близьких
Підтримка родини є критично важливою, адже пацієнт у стані підйому часто не здатний адекватно оцінити свій стан. Якщо ви помітили ці ознаки у близької людини, це може бути сигналом про початок маніакального або гіпоманіакального епізоду:
- Зменшення потреби у сні: відчуття повної бадьорості після 2–3 годин сну або безсоння протягом кількох діб.
- Мовленнєвий напір: людина говорить дуже швидко та багато, її майже неможливо перебити.
- Стрибки ідей: стрімка зміна думок та планів, нездатність зосередитися на чомусь одному.
- Ризикована поведінка: необачні витрати великих сум, взяття кредитів, небезпечне водіння або азартні ігри.
- Ідеї величі: необґрунтовано завищена самооцінка, плани «врятувати світ» або раптове бажання розпочати масштабні проєкти без ресурсів.
- Дратівливість та агресія: спалахи гніву, особливо якщо ви намагаєтеся обмежити активність пацієнта.
- Гіперактивність: хаотична діяльність, постійні поїздки та велика кількість нових випадкових знайомств.
Більше підтримки з проєктом MriyaRun
Ми віримо, що усвідомленість та підтримка спільноти — це ключ до повноцінного життя навіть із складним діагнозом. Для тих, хто шукає зручні інструменти для щоденного моніторингу та хоче дізнатися більше про життя з афективними розладами, працює наш проєкт.
Користуйтеся онлайн-щоденником та корисними матеріалами на нашому сайті: MriyaRun — Твій простір стабільності
Пам’ятайте: розлад — це лише частина вашого життя, а не вся ваша особистість. Дбайте про себе та звертайтеся за допомогою вчасно.