Як правило, таке сприйняття подій — це несвідома установка людей, у яких відсутня відповідальність за власне життя. Вони відчувають себе неповноцінними, негідними любові, поваги, турботи. Їм завжди погано, точніше, гірше, ніж іншим, а світ для них — небезпечне місце, де можуть образити і напасти (не лише фізично). Тому їм треба бути слабкими, безвідмовними мучениками, щоб їх шкодували, а ще краще захищали.