Згадайте когось із знайомих, якому для повного щастя завжди чогось не вистачає: то сусіди гучні, то ціна на картоплю непомірно велика, то уряд про нього не думає, а у ЖКГ взагалі сидять суцільні упирі. У таких людей завжди винен хтось, але тільки не вони самі — чи то доля, чи зла доля, чорна кішка, баба з порожніми відрами чи зла подружка. Список можна продовжувати нескінченно. Проблеми зі здоров'ям, низька зарплата, борги… Цей фонтан скарг на несправедливе життя не закінчується. А як відомо, про що ми говоримо, то й притягуємо до себе — особливо це стосується негативних подій. Так і виникає хибне коло.
Що характерно для людей у позиції жертви
Як правило, таке сприйняття подій — це несвідома установка людей, у яких відсутня відповідальність за власне життя. Вони відчувають себе неповноцінними, негідними любові, поваги, турботи. Їм завжди погано, точніше, гірше, ніж іншим, а світ для них — небезпечне місце, де можуть образити і напасти (не лише фізично). Тому їм треба бути слабкими, безвідмовними мучениками, щоб їх шкодували, а ще краще захищали.
Давайте розберемо основні характеристики таких людей:
- Негативізм - як раніше вже було сказано, люди в позиції жертви є песимістами - вони тільки бачать негативні наслідки подій навіть там, де знайти його практично неможливо, і відмовляються пробувати щось нове.
- Підозрілість, доведена до абсурду,— вони вважають, що весь світ і тим більше близьке оточення хочуть завдати їм болю, чому ще більше відштовхують усіх від себе.
- Перебільшення проблем — випливає з минулого пункту, для «жертв» все має приставку «понад»
- Очікування похвали і загального захоплення— так, вони почуваються жалюгідними та знедоленими, але при цьому чекають похвали за те, які вони хоробри та стійкі. Якщо ж не отримують її тією мірою, якою чекають, то йдуть у глуху оборону — особливо якщо хтось дозволить собі критику в їхній бік.
- Любов до пред'явлення претензій - люди в позиції жертви люблять вказувати на будь-які недосконалості оточуючих, намагаючись переробити їх під свої потреби. При цьому вони не гидують докорами, закликом до почуття провини та симулюванням хвороби на тлі чужої «вопиючої» поведінки.
- Смакування власних образ — образити «жертву» дуже легко, наприклад, запізнившись на хвилину або відмовивши у дрібниці. Після такого людина може надовго перервати спілкування, але дуже довго скаржитися на кривдника всім знайомим і незнайомим. Як тільки «потік свідомості» всім набридне, він спокійно продовжить спілкування з тією жахливою людиною, не забуваючи пригадувати свою образу при кожній зручній нагоді.
- Критика - такі люди завжди знають, що і як краще, кому що можна, а кому - не можна. І неважливо, на чию адресу спрямована критика — людини з особистого кола або абсолютно незнайомої.
- Перекладання відповідальності — «жертва» живе з переконанням, що всім править провидіння, наприклад, фаза Місяця, п'яте колесо, третє око, цигани на базарі. На крайній випадок, уряд чи минуле жертви, отже, від неї нічого не залежить.
- Потік скарг — слухачем може виступати і сусід по майданчику, і терапевт у поліклініці, і продавець у «П'ятірці». Головне — мати «вільні вуха» і не почути у відповідь «буває і гірше», адже тільки людині у позиції жертви дозволено бути нещасним.
Як люди займають позицію жертви
Формується така позиція у дитинстві, у відносинах дитини з батьками чи іншими значущими постатями. Відбувається це, як правило, у сім'ях, де немає безумовної любові до дітей від батьків: у них заохочують корисність та зручність дитини, а також забороняють емоції, які можуть злити чи засмучувати дорослих.
Такі діти обирають тактику «завмирання», адже їм нема куди подітися, сховатися чи втекти, вони не можуть напасти, якщо їх сварять. У таких випадках дитина мовчки приймає покарання, після чого йде в свою кімнату і вичікує, доки батькові не стане його шкода і він не поспішає загладжувати провину. Це, природно, зміцнює асоціацію, що турбота доступна тільки після страждання.
Крім того, жертовна позиція формується у дітей, у сім'ях яких їхні інтереси і почуття ставляться нижче чужих інтересів і почуттів. Наприклад, коли батьки сварять дитину за те, що вона не поділилася іграшками з іншими, забороняють «давати здачі», шкодують іншу постраждалу дитину, лая свою при свідках — найчастіше навіть не розібравшись у ситуації. З усього цього дитина може зробити для себе тільки один висновок - не він для батьків важливий і цінний.
Чим вигідна позиція жертви
1. Відсутність почуття провини та сорому
Звідки цим почуттям взятися, якщо саме «жертва» страждає через недосконалість навколишнього світу, якщо це до неї світ несправедливий? Звичайно ж, вона чує краєм вуха, що це може бути не так, але залишити свою роль не може.
2. Вторинна вигода у відносинах
Найпростіший приклад - це дружина алкоголіка, яка терплять постійне приниження від чоловіка, що п'є, і в той же час отримує величезну підтримку і жалість від близьких подруг, які вторять про її геройство і ставлять її на п'єдестал хранительки сімейного вогнища. А чоловік, після чергового буйства та запою, обдаровує подарунками, вибаченнями, благаннями, загладжуючи свою провину.
3. Досягнення цілей
«Жертви» вміло тиснуть на емоції, переінакшують інформацію, створюють катастрофічний контраст між своїм нещастям та благополуччям іншого та залучають на свій бік сторонніх людей. Ці маніпуляції допомагають їм досягати поставленої мети. Наприклад, якщо вигідно, щоб 30-річна дитина не жила окремо, то вони можуть «включати» свої болячки.
4. Заплив за течією
Людям у позиції жертви можна просто пливти за течією та нічого не вирішувати. А який сенс, якщо вони ні за що не відповідають і тим більше нічого не можуть змінити? Зате можуть таким чином змушувати інших робити те, що їм треба.
5. Енергетичний вампіризм
"Жертви", розповідаючи про проблеми, перекладають частину свого негативу на іншу людину, чим полегшують власний стан. Або навпаки: отримують задоволення, провокуючи співрозмовника на негатив, домагаючись від нього агресії та переходу у конфліктний стан.
Залишатися в такій позиції чи ні особиста справа кожного. Але перестати бути жертвою не так просто – дорослій людині може знадобитися допомога психолога та підтримка близьких людей.
