Дофамін. Люди називають це хімікатом хотіння та бажання, але чому?

З еволюційної точки зору наш мозок винагороджує нас за все, що підвищує шанси на виживання шляхом вивільнення нейромедіатора під назвою «дофамін» у нашому мозку.

Ось чому так біса приємно займатися сексом або їсти стейк — тому що наш мозок думає, що секс дорівнює відтворенню нашого виду, а жирний шматок м'яса означає тривале насичення — він нагороджує нас за задоволення.

Дофамін є нейромедіатором, нейромодулятором та гормоном, який відіграє критичну роль у функціонуванні центральної нервової системи. Він відповідає за передачу сигналів між нейронами в мозку та регулювання широкого спектру фізіологічних процесів і психологічних функцій.

За своєю функціональністю, дофамін відповідає за регулювання настрою, мотивації, винагороди та задоволення. Він може викликати відчуття радості, задоволення та ейфорії, коли спільно з іншими нейротрансмітерами вибудовується відповідна нейрохімічна сигнальна система.

Хімічна структура дофаміну включає бензолове кільце, два гідроксильні (OH-) групи та аміноетиловий залишок. Ця структура забезпечує йому можливість ефективно взаємодіяти з відповідними рецепторами на поверхні нейронів, активуючи або інгібуючи нервові сигнали.

У 1954 році Джеймс Олдс і Пітер Мілнер провели революційний експеримент, досліджуючи, чи може електрична стимуляція певних ділянок мозку викликати дискомфорт у щурів, зокрема в лімбічній системі. Вони вирішили стимулювати певні ділянки гіпоталамусу щурів електродами, щоб вивчити їх реакцію на стимуляцію та визначити, які емоції вони викликають.У їхньому експерименті струм активувався, коли щури заходили в певний кут клітини.

Проте, під час експериментів, коли деякі ділянки гіпоталамусу були стимульовані, щури почали виявляти не страх, а незвичайні емоції. Замість того, щоб уникати стимуляції, вони активно шукали її, навіть за умови, коли це не було пов'язано з отриманням їжі чи води.

Здавалося, що щури мазохісти. їх било струмом і згодом це давало можливість керувати ними як джойстиком...

Це відкриття дивувало вчених, і вони почали досліджувати, які конкретно емоції викликала стимуляція.

Якби стимуляція викликала неприємні відчуття, щури уникнули б цього кута. Проте, до великого здивування вчених, щури не лише поверталися, але й робили це ще швидше після кожної стимуляції. У подальших експериментах щури самостійно натискати на важіль, щоб активувати стимуляцію, і робили це аж до семисот разів на годину. Цю ділянку мозку названо "центром задоволення".

В результаті виявилося, що щурі відчували задоволення, коли певні ділянки гіпоталамусу були стимульовані.

Цей експеримент відкрив шлях для подальших досліджень, в результаті яких було встановлено, що це задоволення пов'язане зі збільшенням рівня дофаміну в мозку щурів.

Це змусило переосмислити природу нейротрансмітерів та їх вплив на емоції та поведінку.

Дофамін був виявлений як нейромедіатор в мозку у 1950-х роках. Початково вчені виявили його наявність у мозкових тканинах ізольованих тварин. Однак саме в 1957 році, шляхом досліджень проведених внаслідок спостереження за реакцією організму на прийом ліків, він був ідентифікований як окремий хімічний складник. Саме це відкриття виявилося ключовим для подальшого розвитку досліджень про функції цього важливого нейромедіатора в мозку людини.

Значення дофаміну неможливо оцінити. Дофамін відіграє ключову роль у механізмі закоханості — мозок людини, що закохалася, починає інтенсивно виробляти цей нейромедіатор. Також він бере участь у процесах навчання, пам'яті та концентрації уваги. Але це як педаль газу — якщо натиснути перед стіною може призвести до біди, тому краще намагатись його направляти на користь собі, а не проти.

Основна функція дофаміну — змусити нас шукати щастя, а не власне робити нас щасливими. Це регулювання поведінки, мотивованої винагородою, сприяння відчуттю задоволення, посилення поведінкових реакцій і мотивації. Авжеж дофамін може навіть трохи на нас натиснути, навіть якщо це зробить нас нещасними.

Збільшення рівня дофаміну спостерігається під час очікування споживання смачної їжі або іншої винагороди.

Тож виправдовано зазначити, що хоча винагороди, пов'язані з дофаміном, можуть викликати позитивні емоції та відчуття задоволення, надмірне споживання таких винагород може мати негативні наслідки. Упиратися дофаміновим винагородам може призвести до стресу, оскільки організм може реагувати на відсутність очікуваних винагород негативно. Це може викликати почуття роздратованості, розлючення або незадоволенності.

Порушення ключових нейронних шляхів, пов'язаних з дофаміном, також може викликати неприємні побічні ефекти та ризики залежності. Наприклад, дисфункція цих шляхів може призвести до розвитку різних психічних розладів, включаючи депресію, анксіозні розлади, аддикції та впливає на контроль рухів, сприяючи плавним і координованим діям...

Тому важливо збалансувати споживання винагород та свої дії, щоб уникнути негативних наслідків. Можна навчитися розвивати здорові стратегії мотивації та навчитися відчувати задоволення від здорових, різноманітних джерел, а не лише від стимулювання дофамінових шляхів.

Коли мозок усвідомлює можливість отримати винагороду, він виділяє нейромедіатор дофамін. Цей нейромедітор сигналізує мозку, на що звертати увагу та до чого прагнути з великою наснагою. Виділення дофаміну створює відчуття збудження та ось можливості отримати щастя. Ми стаємо тривожними, пильними та зосередженими.

Очікуючи нове повідомлення або смішне відео, ми постійно перевіряємо свої пристрої. Технології викликають сильну залежність у мозку, і ми стаємо їхніми заручниками, прагнучи до них ще більше.

Наші дії в інтернеті нагадують пошук обіцяної винагороди — ми шукаємо знову і знову. Клацаючи мишкою, сподіваємось на ще одну «дозу». Ми безупинно шукаємо марну винагороду, яка, як нам здається, нарешті нас задовольнить.

Вони дають нам постійні дози дофаміну. коли ми перестрибуємо з одного посту на інший і з одного рівня на наступний, і що ще більше полегшує нам взаємодію з соціальними мережами, нездорова їжа, порно, алкоголь, наркотики або будь-яке інше джерело миттєвого задоволення, що це не вимагає від нас жодних зусиль. Нам просто потрібно споживати, і ми миттєво винагороджуємось величезною дозою дофаміну.

Це божевілля вірити, але ми живемо у світі, створеному для того, щоб стимулювати наші емоції з метою максимізації прибутку. Науково доведено, що дофамін має прямий вплив. про рішення, які ми приймаємо, та дії, які ми робимо. Ось чому зрештою дофамін контролює нас щодня. і саме тому мільярди людей неусвідомлено все своє життя зосереджують на споживанні замість того, щоб створювати те життя, яким вони справді хочуть жити.

Мобільні телефони, інтернет та соціальні мережі, можливо, випадково вплинули на нашу систему винагород, але розробники комп’ютерних та відеоігор цілеспрямовано використовують її, щоб утримувати гравців на гачку. Гра стає захопливою, коли наступний рівень або велика винагорода чекають нас. Це пояснює, чому так важко позбутися залежності від ігор. Відеоігри підвищують рівень дофаміну в мозку, подібно до амфетамінів, і саме цей викид дофаміну зумовлює стійку залежність.

З цієї причини люди стають повненькими, алкоголіками або наркоманами. Справа в тому, що дофамін не знає, що для нас корисно, а що ні. Він не знає, що надто багато шоколаду шкідливо для нас. Все, що він бачить, це потенціал задоволення без будь-якого контексту. і з цієї причини наркомани готові дозволити все своє життя розвалитися, тільки для того, щоб знову і знову отримувати цю дозу дофаміну.

Тож, дофамін, будучи ключовим нейромедіатором, що відповідає за почуття задоволення, мотивацію та винагороду, може бути використаний проти нас у різних контекстах:

Залежність від речовин: Речовини, які збільшують рівень дофаміну в мозку, такі як алкоголь, наркотики та нікотин, можуть сприяти формуванню залежності. Постійне вживання цих речовин може призвести до зміни нейрохімічного балансу та викликати пристрасть через збільшення вироблення дофаміну.

Споживча культура: Багато компаній, особливо у сфері технологій та розваг, використовують психологічні прийоми для стимуляції вироблення дофаміну в мозку користувачів. Наприклад, соціальні мережі, відеоігри та інші онлайн-платформи часто використовують механізми нагород за взаємодію (лайки, коментарі тощо), щоб підвищити відчуття задоволення та мотивацію.

Маркетингові стратегії: Рекламні агентства та компанії використовують знання про роль дофаміну у формуванні позитивних емоцій для привертання уваги споживачів. Рекламні кампанії можуть створювати штучні стимули, які сприяють виробленню дофаміну та збільшують привабливість рекламованих продуктів.

Фінансові ринки: На фінансових ринках стратегії інвестування часто базуються на збудженні дофамінергічних систем мозку, оскільки успіх або невдача може викликати великі емоції та відчуття винагороди.

Усі ці способи використання дофаміну можуть мати негативні наслідки для психічного та фізичного здоров'я людини, зокрема, сприяти розвитку залежностей, стресу та неврологічних розладів.

Мабуть, найпереконливіші докази ролі дофаміну в розвитку залежності виявлено завдяки пацієнтам, які лікуються від хвороби Паркінсона — поширеного нейродегенеративного порушення, спричиненого втратою мозкових клітин, що продукують дофамін.

У хворих на хворобу Паркінсона спостерігається втрата дофамінових нейронів у частині мозку, відомій як субстанція нігра. Це призводить до порушень рухів, таких як тремор, ригідність та уповільнення рухів.

Хвороба Паркінсона отримала свою назву на честь англійського лікаря Джеймса Паркінсона, який вперше детально описав симптоми цієї нейродегенеративної хвороби в 1817 році у своєму виданні "An Essay on the Shaking Palsy".

Зменшення рівня дофаміну в мозку є одним із основних факторів, що спричиняє симптоми хвороби Паркінсона. Тому багато лікарських препаратів, що використовуються для лікування цієї хвороби, спрямовані на відновлення або підвищення рівня дофаміну в мозку. Це захворювання підтверджуює велике значення дофаміну для мотивації та причини повільної або порушеної координації рухів, депресії та, в поодиноких випадках, повної кататонії.

Вживання речовин, які викликають залежність, таких як алкоголь, нікотин чи кокаїн, тимчасово підвищує рівень дофаміну в мозку. У людей з депресією його рівень знижений. Також нестача дофаміну призводить до уповільнення та загальмованості когнітивних процесів у мозку людини, скутості рухів, утруднення ходьби та обмеження рухової активності.

Що саме привертає увагу. Що дає нам надію на винагороду, спонукає до дій? Що робить одержимими?

у 2005 році двадцятивосьмирічний гравець з Кореї, Лі Сеунг Сеоп, помер від серцевої недостатності після того, як грав у «Старкрафт» п’ятдесят годин поспіль, не відходячи навіть на їжу чи сон, лише продовжуючи гру. Це нагадує щурів Олдза та Мілнера, що натискати на важелі, доки не виснажать себе повністю.

Відкладаючи якісь справи, бо вони неприємні, можливо вдасться заохотити себе, пов’язавши їх з чимось, що точно активує дофамінові нейрони?

Щоб охолодити свій запал і прийняти розумне рішення, спробуйте застосувати стратегію десяти хвилин. Якщо через десять хвилин ви все ще цього бажатимете, — вперед, але за цей час згадайте про винагороду, яку ви отримаєте, якщо зможете встояти перед спокусою. Якщо можливо, відійдіть від джерела спокуси або принаймні приберіть її з поля зору.

Роль у системі винагороди: Дофамін відіграє ключову роль у системі винагороди мозку, регулюючи відчуття задоволення та мотивацію. Він виділяється у відповідь на очікування винагороди, допомагаючи нам фокусуватися на завданнях, які обіцяють задоволення.
Вплив на рухову функцію: Дофамін важливий для контролю рухів. Втрата дофамінових нейронів у певних ділянках мозку призводить до таких захворювань, як хвороба Паркінсона, яка характеризується тремором, ригідністю та уповільненням рухів.
Участь у навчанні та пам’яті: Дофамін грає значну роль у процесах навчання та пам'яті. Він допомагає мозку формувати нові зв'язки, які необхідні для запам'ятовування інформації та набуття нових навичок.
Закоханість і романтика: Дофамін є одним із головних хімічних компонентів, що беруть участь у закоханості. Викид дофаміну в мозку викликає сильні емоції та почуття прив'язаності до іншої людини.
Залежність і зловживання речовинами: Вживання речовин, які викликають залежність, таких як алкоголь, нікотин чи кокаїн, призводить до тимчасового підвищення рівня дофаміну. Це підвищення пов'язане з приємними відчуттями, які викликають залежність.
Дофамін і технології: Сучасні технології, такі як соціальні мережі та відеоігри, стимулюють викид дофаміну, створюючи відчуття задоволення та мотивації. Це може призвести до залежності від цих технологій.
Низький рівень дофаміну та депресія: Низький рівень дофаміну пов'язаний із депресією та іншими психічними розладами. Люди з депресією часто мають знижений рівень дофаміну, що призводить до втрати мотивації та відчуття задоволення.
Когнітивні функції: Дофамін відіграє важливу роль у когнітивних процесах, таких як увага, вирішення проблем і прийняття рішень. Він допомагає мозку ефективно обробляти інформацію та приймати обґрунтовані рішення.
Сон і настрій: Дофамін впливає на регулювання сну і настрою. Його рівень змінюється протягом доби, впливаючи на цикли сну та пильнування.
Харчування та дофамін: Деякі продукти можуть підвищити рівень дофаміну. Наприклад, продукти, багаті на амінокислоту тирозин, такі як сир, м'ясо, риба, горіхи та насіння, можуть сприяти збільшенню вироблення дофаміну.

Спорт і фізична активність: Регулярна фізична активність сприяє підвищенню рівня дофаміну. Після тренувань мозок виділяє дофамін, що призводить до відчуття задоволення та підвищеного настрою, відомого як "підйом після тренування".
Роль у творчості: Дофамін також пов'язаний з творчими процесами. Підвищення рівня дофаміну може сприяти генеруванню нових ідей та підвищенню креативності.
Дофамін і ризиковані рішення: Високий рівень дофаміну може призводити до схильності до ризикованої поведінки. Це пояснює, чому деякі люди люблять екстремальні види спорту або азартні ігри.
Соціальна взаємодія: Дофамін відіграє роль у соціальній поведінці. Позитивні соціальні взаємодії можуть стимулювати викид дофаміну, що сприяє відчуттю задоволення та посиленню соціальних зв'язків.
Вплив музики: Слухання улюбленої музики може підвищувати рівень дофаміну. Це може пояснювати, чому музика здатна викликати такі сильні емоційні реакції.
Медитація та релаксація: Практики медитації та релаксації також можуть підвищувати рівень дофаміну, сприяючи зменшенню стресу та покращенню загального самопочуття.
Нікотин і дофамін: Куріння сигарет стимулює викид дофаміну, що сприяє задоволенню, але також створює сильну залежність.
Вплив на апетит: Дофамін також впливає на апетит і харчову поведінку. Викид дофаміну може підвищити бажання споживати певні продукти, особливо ті, які багаті на жири та цукор.
Генетичні фактори: Генетичні варіації можуть впливати на вироблення та рецептори дофаміну, що може зумовлювати індивідуальні відмінності у поведінці, схильності до залежностей та ризику розвитку певних захворювань.
Тривалість життя дофаміну: Дофамін не залишається в мозку надовго. Після виконання своєї функції він швидко розщеплюється ферментами, такими як моноаміноксидаза (МАО) та катехол-О-метилтрансфераза (КОМТ).
Фармакологічне лікування: Ліки, що впливають на рівень дофаміну, використовуються для лікування різних захворювань, таких як хвороба Паркінсона, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та депресія.
Вплив на витривалість: Дослідження показують, що підвищення рівня дофаміну може збільшити витривалість та покращити фізичні показники під час інтенсивних фізичних навантажень.
Роль у самооцінці: Дофамін впливає на наше сприйняття себе та нашу самооцінку. Високий рівень дофаміну може підвищити впевненість у собі та почуття власної гідності.
Кофеїн і дофамін: Кофеїн стимулює викид дофаміну, що пояснює підвищення уваги та покращення настрою після вживання кави.
Вплив на творчі професії: Люди, які працюють у творчих професіях, часто мають більш активну дофамінову систему, що сприяє їх здатності генерувати нові ідеї та вирішувати складні проблеми.

Дофамін є надзвичайно важливою молекулою, яка впливає на різні аспекти нашого життя, від настрою та мотивації до рухової активності та когнітивних функцій. Його баланс є ключовим для підтримання здорового психічного та фізичного стану. Ось чому зрештою дофамін контролює нас щодня. і саме тому мільярди людей неусвідомлено все своє життя зосереджують на споживанні замість того, щоб створювати те життя, яким вони справді хочуть жити.