Докази зв'язку недосипають з самотністю
Недосип гасить бажання спілкуватися. Уолкер і Саймон досліджували 18 осіб у двох станах: після нормального сну та безсонної ночі. Учасники в різних станах дивилися відео, в якому людина йшла в їхній бік, і натискали кнопку паузи, коли людина наближалася надто близько. Кнопка ще фіксувала, на яку відстань учасники дозволили людині підійти. Виявилося, що люди, що не виспалися, допустили людину на 18-60% меншу відстань, ніж виспані.
У той же час, учасникам сканували мозок за допомогою томографа. Виявилося, у тих, хто не виспався, активніше працює область мозку, яка чутлива до близького оточення і помічає погрози від людей. При цьому область мозку, що мотивує на спілкування, була пригнічена.
Недосип заражає самотністю оточуючих. Далі Саймон та Волкер набрали тисячу онлайн-спостерігачів. Їм показували відео, на яких учасники спілкувалися.
Спостерігачі не знали, хто з учасників недостатньо поспав і оцінювали кожного за двома критеріями: наскільки людина видається самотньою та наскільки з нею хочеться спілкуватися. Знову і знову людей з недосипом приймали за одиноких і з ними менше хотіли спілкуватися.
Щоб дізнатися, чи заражають учасники самотності, спостерігачі проходили опитувальник на ступінь самотності після перегляду відео. Виявилося, спостерігачі відчували самотність навіть після хвилинного ролика з людиною, що не виспалася.
Яка кількість недосипу створює відчуття самотності. В учасників щодня оцінювали рівень самотності за допомогою стандартизованого опитувальника. Вони відповідали на такі запитання: “Як часто ви почуваєтеся відчуженими?” і “Чи відчуваєте ви, що не хочете говорити ні з ким?”
Кількість сну точно передбачала, як сильно люди відчували самотність наступного дня. Все було в нормі, якщо людина спала необхідні 7-9 годин.
Дослідження показують, що в останні десятиліття зростають рівні самотності та недосипання. Можливо, це не випадково, адже без достатнього сну ми стаємо нелюдимими та самотніми.
Наслідки недосипання
Чим менше ми спимо, тим менше взаємодіємо з оточуючими. У свою чергу, оточуючі знаходять нас такими, що відштовхують через недосипання. Утворюється порочне коло.
І хоча еволюція запрограмувала нас допомагати слабким, щоб людський вигляд вижив, Волкер вважає: недосипання – не той випадок. “Недосип відрізняється, наприклад, від голодування. Від недосипу немає біологічного та соціального захисту, тому фізичне та психічне здоров'я погіршуються після втрати навіть години сну”, — каже Волкер. "Але є і хороша новина: здоровий сон робить нас і товариським, і привабливішим для спілкування."
Що допоможе здолати самотність
Працювати над самотністю неможливо, якщо не знати його причини: ми не бачимо, що потребує ремонту. Наприклад, людина не знає, що недосипання веде до самотності і тому не налагоджує сон. Це заважає завести підтримуючі стосунки, друзів до душі та корисні знайомства. Якщо знати причини проблем, з'являється почуття контролю. Ми знаємо, що лагодити, позбавляємося невизначеності та безпорадності.
Крім сну та самотності є купа речей, які знижують щастя. Нерозуміння їх взаємозв'язку зі щастям – одна з проблем, що заважають стати щасливішими.
