Матеріал має інформаційний і освітній характер та не є медичною, психологічною чи психотерапевтичною консультацією. Якщо ви переживаєте гострий психологічний стан або потребуєте професійної підтримки, зверніться до лікаря, психолога, психотерапевта або кризової служби.
Слово «божевілля» часто з’являється там, де звичних слів бракує. Ним називають сміливу ідею, дивний вчинок, тяжкий стан і цілу епоху. Через це одна коротка цитата може звучати переконливо, хоча її автор говорив зовсім про інше.
Ці вісім фраз належать письменникам, психологам, психіатру, художнику та військовому теоретику. У кожної свій контекст. Разом вони показують, як змінювалися розмови про норму, людські реакції, невизначеність і потребу бути зрозумілим.
1. Віктор Франкл: реакція залежить від обставин
«Ненормальна реакція на ненормальну ситуацію — нормальна поведінка» (переклад з англійської)
Віктор Франкл
Фраза взята з книжки Віктора Франкла Man’s Search for Meaning, у якій він описував досвід концтаборів. Вона нагадує про просту річ: перш ніж оцінювати реакцію людини, корисно побачити обставини, у яких вона виникла.
Після обстрілу людина може здригатися від різкого звуку. Після місяців догляду за тяжкохворим близьким — заплакати через дрібницю. Така реакція стає зрозумілішою, коли відома її історія. Якщо вона довго не минає, заважає жити або стає небезпечною, людині може знадобитися допомога.
2. Лев Толстой: більшість теж помиляється
«Ми живемо божевільним життям, суперечним найпростішим і найпершим вимогам здорового глузду» (переклад з російської)
Лев Толстой
Толстой написав це в незавершеній статті «Про безумство» 1910 року. Слово «безумство» в нього стосується суспільного устрою, насильства і звичок, які приймають лише тому, що вони давно стали загальними.
Так буває і у звичайній роботі. В одній команді нічні повідомлення та постійна втома вважаються нормою. Людина, яка перестає відповідати після робочого дня, виглядає незручною. Поширеність звички ще нічого не говорить про її користь і справедливість.
3. Петро Ганнушкін: різниця буває у ступені вираженості
«Різниця здебільшого лише кількісна, а не якісна» (переклад з російської)
Психіатр Петро Ганнушкін порівнював виражені особливості характеру з відповідними «простими людськими недоліками». Його книжка вийшла 1933 року, тому її термінологія належить своїй добі й сьогодні не годиться для готових ярликів.
Сама думка про ступінь вираженості залишається зрозумілою. Обережність допомагає перевірити договір, а крайня підозріливість може руйнувати стосунки. Наполегливість допомагає завершити проєкт, тоді як повна негнучкість призводить до конфлікту при кожній зміні планів. Значення мають інтенсивність, тривалість, обставини та вплив на життя.
4. Сальвадор Далі: гра з образом божевільного
«Єдина різниця між божевільним і мною в тому, що я не божевільний» (переклад з англійської)
Сальвадор Далі
Ця фраза з’являється у «Щоденнику одного генія» і добре пасує до публічного образу Далі: зухвалого, парадоксального й ретельно поставленого. Художник перетворював власну ексцентричність на частину роботи та розмови з глядачем.
Незвична картина, одяг або манера говорити передусім розповідають про стиль. Стан людини видно за ширшим колом речей: стражданням, здатністю працювати й підтримувати стосунки, тривалістю змін і безпекою. Образ «божевільного генія» буває ефектним, але за ним легко загубити щоденну працю художника.
5. Дональд Віннікотт: сховатися і бути знайденим
«Радість — бути прихованим, але катастрофа — не бути знайденим» (фрагмент; переклад з англійської)
Дональд Віннікотт
Віннікотт написав цей рядок у роботі про комунікацію. У ньому поруч стоять дві потреби: зберегти особистий простір і знати, що інша людина все ще помічає тебе.
Підліток зачиняє двері й відповідає одним словом. Один дорослий починає допит, другий ображається і надовго зникає. Третій залишає двері зачиненими й спокійно говорить, що буде поруч. Іноді людині потрібен саме такий контакт: без вторгнення, але зі зрозумілою присутністю.
6. Карл фон Клаузевіц: невизначеність залишається частиною життя
«Війна — царство невизначеності» (переклад з англійської)
Карл фон Клаузевиц
У трактаті «Про війну» Клаузевіц писав про рішення за неповної інформації. Іноді діяти доводиться раніше, ніж стає зрозумілою вся картина.
У мирному житті схоже напруження виникає під час очікування результатів обстеження, зміни роботи або складної розмови. У такій ситуації легко заповнити прогалини найгіршим сценарієм. На папері корисно відділити відомі факти від припущень і записати найближчий доступний крок. Тривога може залишитися, зате картина стає яснішою.
7. Карл Густав Юнг: рішення починаються в людській психіці
«Світ висить на тонкій нитці, і ця нитка — психіка людини» (переклад з англійської)
Карл Густав Юнг
Юнг сказав це в інтерв’ю Річарду Евансу 1957 року, коли розмова йшла про атомну загрозу. Техніка створила величезну силу, а розпоряджаються нею люди зі своїми страхами, переконаннями та сліпими плямами.
У повсякденному житті масштаб менший, а зв’язок помітний так само добре. Страх керівника може проявлятися в постійних перевірках команди. У сім’ї, де помилок соромляться, буває важко зізнатися в промаху. Злість допомагає позначити межу або призводить до приниження — усе залежить від того, що людина робить далі. Про точні назви таких переживань є окремий матеріал про 20 емоцій і способи їх розпізнати.
8. Жак Фреско: майбутнє неможливо знати точно
«Ніхто не може точно передбачити майбутнє освіти, науки й технологій» (переклад з англійської)
Жак Фреско
Фраза міститься в розділі «Майбутні можливості» книжки Жака Фреско The Best That Money Can’t Buy. Навіть докладна модель майбутнього залишається сценарієм. Нові рішення, помилки й випадковості змінюють його дорогою.
В особистому житті теж рідко вдається отримати повну гарантію. Стосунки можуть змінитися, робота завершитися, а план потребувати перегляду. Зазвичай спокійніше стає, коли поруч з основним планом з’являється запасний крок і список людей, до яких можна звернутися. У матеріалі про психологічну стійкість цю здатність розібрано докладніше.
Кілька слів про норму
У побуті нормою часто називають усе знайоме й прийняте в оточенні. У медицині важливі інші ознаки: як довго триває стан, скільки страждання він приносить, як впливає на сон, роботу, навчання, стосунки та безпеку. Ексцентричність, сильна емоція або рідкісна ідея самі по собі діагнозом не стають.
Якщо переживання довго не минають, різко посилюються або заважають справлятися зі звичайним життям, ситуацію краще обговорити із сімейним лікарем чи фахівцем із психічного здоров’я. За думок про самогубство, наміру завдати шкоди собі або іншим, втрати контакту з реальністю чи загрози безпеці потрібна негайна допомога місцевої екстреної служби.
Джерела
- WHO. World mental health report: transforming mental health for all.
- WHO. ICD-11 Clinical Descriptions and Diagnostic Requirements for Mental, Behavioural and Neurodevelopmental Disorders.
- Viktor E. Frankl. Man’s Search for Meaning — текст видання, PDF p. 26; картка видавництва Beacon Press.
- Лев Толстой. «О безумии» — первинний текст, архівний PDF, с. 14.
- П. Б. Ганнушкін. «Клиника психопатий, их статика, динамика, систематика» — текст видання 1933 року.
- Salvador Dalí. Diary of a Genius. Doubleday, 1965, p. 7 — бібліографічний запис сканованого примірника; точна цитата й перевірка скану.
- D. W. Winnicott. The Maturational Processes and the Facilitating Environment, “Communicating and Not Communicating…”, p. 186 — скан видання.
- Carl von Clausewitz. On War, Book I, Chapter III — Project Gutenberg.
- C. G. Jung. C. G. Jung Speaking, розмова з Річардом Евансом 1957 року, p. 303.
- Jacque Fresco. The Best That Money Can’t Buy, Chapter 17 “Future Possibilities” — PDF авторського проєкту.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря чи фахівця з психічного здоров’я.