
Що саме вимірюють опитувальники щастя й добробуту, як читати результати без самодіагностики та чому один бал не описує всього життя людини.
Матеріал має інформаційний і освітній характер та не є медичною, психологічною чи психотерапевтичною консультацією. Якщо ви переживаєте гострий психологічний стан або потребуєте професійної підтримки, зверніться до лікаря, психолога, психотерапевта або кризової служби.
Об'єктивний та суб'єктивний рівень щастя
Здається, що щастя є досить суб'єктивною річ. Проте вчені провели багато досліджень у даному напрямку і знайшли способи об'єктивно виміряти рівень щастя.
Професор Ед Дінер, у науковому суспільстві він відомий, як Доктор Щастя, присвятив понад 25 років вивченню щастя. Ось як він вимірював щастя в одному дослідженні.
У людей просили оцінити власне щастя, після чого провели різні тести, щоб перевірити чи збігаються результати. Дослідники сканували мозок досліджуваних, т.к. активність лівої передлобної частки показує рівень щастя, заміряли рівень гормонів серотоніну і кортизолу протягом дня, проводили опитування родичів і друзів, запитували, чи щасливий випробуваний, чи ні та наскільки, проводили тест на комп'ютері на швидкість реакції, де необхідно реагувати на хороші чи погані речі в їх життя (щасливі люди здатні згадати більше добрих моментів, ніж поганих) тощо.
Оцінки рівня щастя самих випробуваних найчастіше збігалися з результатами проведених тестів, не так на 100%, але здебільшого. Це свідчить, що суб'єктивна оцінка рівня свого щастя досить об'єктивна і правильна.
Що не так із спогадами
Теорія Еда Дінера мала багато противників. Наприклад, психолог Даніель Канеман2 висловився з приводу «особистого досвіду» та «особистого спогаду». Він стверджував те, що ми відчуваємо в даний момент, не може бути з точністю відтворено і відображено пізніше, тому що наші спогади – це лише інтерпретація нашого мозку, а не правдиве відображення реальності. Спогади про щастя можуть бути оманливими.
Виходить, що об'єктивно оцінити рівень свого щастя ми здатні лише зараз, але не заднім числом. Тому довіряти на 100% своїм спогадам "як добре було в СРСР чи минулого літа" не варто.
Як створити правдиві спогади
Документувати. Для цієї мети чудово підійде щоденник, в який можна записувати головні події дня, свої почуття та оцінку рівня щастя. Тест Еда Дінера “Шкала задоволеності життям” допоможе швидко визначити рівень щастя, у ньому лише 5 питань.
Нам потрібні правдиві спогади, щоб не жити минулим, не шкодувати про нього і не робити одні й ті самі помилки. Щастя можливе лише теперішньому.
Підсумки
Виміряти своє щастя ми можемо об'єктивно самостійно лише тут і зараз. А ось спогадам вірити не варто, бо наш мозок згодом фотошопить картинку так, що її неможливо впізнати. Тому варто вести щоденні записи головних подій дня, своїх почуттів та свого рівня щастя, щоб завжди мати можливість повернутися і подивитися, як усе було насправді, а не страждати життям, подіями чи людьми, яких ніколи не було.
Дослідники окремо вимірюють задоволеність життям, частоту позитивного й негативного афекту, сенс, автономію, стосунки та функціонування. Людина може бути задоволена напрямом життя й водночас переживати горе або напругу.

Різні виміри психологічного добробуту
Як працює шкала
Опитувальник пропонує однакові запитання багатьом людям і перевіряється на надійність та валідність. Відповідь усе одно залежить від мови, культури, пам’яті, моменту вимірювання й готовності говорити про стан.
Чого число не знає
Бал не пояснює причину стану, не ставить діагноз і не визначає, як саме людині жити. Він корисний для дослідження груп або відстеження змін разом із контекстом. Порівнювати власний бал із чужим без урахування умов малоінформативно.
Слова Дмитра Телушко
«Вимірювання дає карту, але не підміняє територію. За числом завжди залишаються конкретні події, стосунки, тіло й сенс».

Дмитро Телушко
Власні спостереження
Щоденник Емоцій EQ додає до оцінки контекст події, емоцію, думку й потребу, не перетворюючи запис на психологічний тест.

Щоденник Емоцій EQ
- MriyaRun — інструменти саморефлексії для мрій, емоцій і дій
- Самопізнання
- Як вимірюють щастя: психологічний добробут, шкали та межі
