
Як працює людське «Я»? Розбираємо 4 шари особистості, дитячі сценарії та роль «Пластичного Я» в інтегративній стратегічній психотерапії. Читайте лонгрід!
Архітектура людського «Я»: Погляд Інтегративної Стратегічної Психотерапії
Психотерапія часто здається загадковим процесом, де переплітаються минуле і майбутнє, біологія та емоції. Але якщо поглянути на неї крізь призму Інтегративної Стратегічної Психотерапії (ІСП), людська психіка постає як витончена, багаторівнева система. У цьому лонгріді ми розберемо, як формується наша особистість, чому ми діємо так, як діємо, і як терапія допомагає перезібрати цей складний пазл.

Голограма психіки та терапевтичний альянс
Сучасна наука стверджує: усі психотерапевтичні підходи є ефективними. Чому? Тому що кожен з них висвітлює лише «один фрагмент голограми» людської душі.
Людський мозок — це надзвичайно складна система, яка має властивість пластичності. Саме нейропластичність робить зміни можливими. Але для того, щоб ці зміни відбулися, необхідний фундамент: терапевтичний альянс. Це партнерська угода, де обидві сторони погоджуються працювати разом. Психологічні труднощі завжди залежать від нашого міжособистісного середовища, тому стосунки є ключовим інгредієнтом зцілення.
Чотири шари «Я»: Від біології до маски
В ІСП структура особистості розглядається як система концентричних кіл, що виростають одне з одного. Уявіть собі це як багатошарову сферу:
- Біологічний рівень (Фундамент): Це база, на якій будується все інше. Вона включає наш геном, епігеном, фенотип, схему тіла та біологічні ритми.
- Прото-«Я» (Proto-Self): Первинне, тілесне відчуття себе.
- Основне «Я» (Core Self): Глибинні переконання про себе та світ.
- Пластичне «Я» (Plastic Self): Механізм адаптації та захисту.
- Зовнішнє «Я» (External Self): Те, що ми показуємо світові.
Давайте розглянемо, як ця структура формується з самого народження.
Еволюція свідомості: Як народжуються сценарії
Етап 1: Нейронна конкуренція та потреби
До народження та в перші три роки життя наш мозок переживає бум — відбувається генетично зумовлене надвиробництво нейронів. Синапси буквально конкурують один з одним: ті, що використовуються (кодують досвід), виживають, а інші зникають.
У цей час дитина керується Базовими Потребами (за пірамідою Маслоу): фізіологія, безпека, любов, приналежність .
Дитина ще не мислить словами, у неї є прото-когніції. Ланцюжок виглядає так:
Потреба → Емоція → Поведінка.
Наприклад: «Я плачу (поведінка) → Мені погано (відчуття)» .
Етап 2: Оцінювання світу
Дитина починає аналізувати реакцію середовища на свої сльози чи сміх. Виникають перші несвідомі питання:
- "Чи я плачу достатньо добре?"
- "Цей світ поганий?"
- "Чи є мати доброю людиною?"
Етап 3: Загальний висновок та Внутрішня Робоча Модель
На основі повторюваного досвіду дитина робить глобальні висновки, які стають її життєвим сценарієм або Внутрішньою Робочою Моделлю (IWM).
Ось як формуються деструктивні переконання:
- Ситуація: Дитина плаче, але потреби не задовольняються.
- Висновок про себе: «Я дурний» або «Я поганий».
- Висновок про світ: «Світ небезпечний», «Людям не можна довіряти».
- Стратегія: «Краще пригнічувати емоції та перестати плакати» (набута безпорадність).
Так народжується сценарій: "Щоб мене любили, я завжди повинен бути хорошим" або "Якщо я не виглядаю ідеально, з мене будуть насміхатися".
Пластичне «Я»: Великий стабілізатор
Між нашим вразливим, часто травмованим «Основним Я» та зовнішнім світом стоїть Пластичне «Я». Його головна функція — стабілізувати «Основне Я» та фільтрувати інформацію, щоб уникнути когнітивного дисонансу.
Приклад роботи Пластичного «Я»:
Якщо у глибині душі людина вірить: "Я дурний і не можу вивчити англійську" , а реальність показує успіхи, Пластичне «Я» відфільтрує успіх, сказавши: "Так, але я говорю недостатньо добре". Воно викривляє реальність, аби вона відповідала внутрішній карті, навіть якщо ця карта негативна.
Зовнішнє «Я»: Інтерфейс
На самій поверхні знаходиться Зовнішнє «Я». Це наша свідома складова, наш «інтерфейс» для взаємодії з оточенням через поведінку . Саме цю частину бачать інші, але вона часто приховує бурхливі процеси, що відбуваються глибше.
Навігація терапевта: Осі аналізу
В Інтегративній Стратегічній Психотерапії терапевт складає формулювання випадку (кейс-формуляцію), використовуючи мультиаксіальний аналіз. Це допомагає зрозуміти не лише що відбувається (симптом), але й чому та як це підтримується.
Терапевт досліджує клієнта через п'ять основних осей :
- Біологічна вісь: Генетика, здоров'я, темперамент.
- Когнітивна вісь: Базові переконання, автоматичні думки, архетипи, перфекціонізм, пояснювальні стилі .
- Емоційна вісь: Як людина регулює емоції? Чи є пригнічений гнів або невротична провина? Який тип прихильності сформовано? .
- Психодинамічна вісь: Самооцінка, умови цінності («я цінний, тільки якщо...»), психосоматичні механізми, дисоціація, тривога смерті .
- Міжособистісна (реляційна) вісь: Сімейні міфи, ролі, культурний контекст, диференціація «Я» .
Висновок
Людям життєво необхідно організовувати свій світ, щоб зрозуміти його. Наші «ментальні карти» визначають те, як ми сприймаємо реальність. Інтегративна Стратегічна Психотерапія допомагає усвідомити ці карти, побачити роботу свого Пластичного «Я» і, зрештою, переписати застарілі сценарії, які більше не служать нашому благополуччю.
Це шлях від неусвідомленого "Світ небезпечний" до свідомого вибору своєї реальності.
Автор методу: Оана Марія Попеску.
Ми розібрали, як працює мозок, щоб ви нарешті перестали бігати від своїх «тарганів» і почали бігати до своїх мрій! (Ну, або просто бігати в парку, це теж краще за терапію... іноді ).
Більше глибоких інсайтів та всього, що нас реально зачепило, ми збираємо на MriyaRun. Забігайте на вогник: mriya.run
- Mriya.run: Простір свідомих змін. Навчання, Практика та Інструменти
- Для професіоналів: інструменти та методики
- Архітектура «Я»: Секрети інтегративної психотерапії
