У людей просили оцінити власне щастя, після чого провели різні тести, щоб перевірити чи збігаються результати. Дослідники сканували мозок досліджуваних, т.к. активність лівої передлобної частки показує рівень щастя, заміряли рівень гормонів серотоніну і кортизолу протягом дня, проводили опитування родичів і друзів, запитували, чи щасливий випробуваний, чи ні та наскільки, проводили тест на комп'ютері на швидкість реакції, де необхідно реагувати на хороші чи погані речі в їх життя (щасливі люди здатні згадати більше добрих моментів, ніж поганих) тощо.