Кожен із нас має свою життєву історію, свій життєвий досвід. В залежності від того, що це за досвід кожен має свої переконання про себе. Ми вчимося чомусь в різний спосіб. Це може відбуватися через безпосередній досвід, через засоби масової інформації, через прямий приклад інших людей…
Процес «навчання» триває протягом усього життя, але переконання про себе часто (хоча й не завжди), можуть розвиватися в нашому житті раніше. Це означає що наш досвід з дитинства, наша родина, суспільство в якому ми жили, школа в яку ми ходили з нашими однолітками, все це вплинуло на наші думки і переконання щодо себе та світу в цілому.
Нестабільна самооцінка – це коли наше ставлення себе залежить від подій, які відбуваються у нашому житті.

Людина з нестабільною самооцінкою ставлення себе, до свого життя, до свого оточення, до своїх досягнень постійно змінює, залежно від подій зовнішнього світу. Навіть дрібні проблеми та конфлікти можуть викликати серйозні переживання, внутрішні страждання та почуття “все пропало”
Приклади негативних глибинних переконань:
- «Я дурний
- «Я не достатньо добрий»
- «Я не достатньо добрий»
- «Я не достатньо добрий»
- «Я нічого не вартий»
- «Я непривабливий»
- «Я товстий і потворний»
- «Я небажаний»
- "Я не вартий любові»
Ранній досвід життя:
покарання, знехтування, емоційне занедбання, жорстоке поводження;
надвисокі вимоги/стандарти батьків, які складно/неможливо дотримуватися, умовне прийняття, відсутність позитивного досвіду;
неприйняття дома та в школі;
специфічні характеристики особи (фізичні особливості, хвороби), стресові ситуації та хвороби у рідних, соціальне положення сім'ї .
Пізній досвід життя
Частіше за все, коріння низької самооцінки є в досвіді з дитинства або з підліткового віку. Тим не менш, у людей зі здоровою самооцінкою впевненість може похитнутися, якщо вони стикаються з негативним досвідом у подальшому житті. У людей низька самооцінка може розвиватися, якщо вони мали такий досвід, як знущання або залякування на роботі, якщо вони мають відносини де є насилля, тривалі фінансові труднощі, переживають тривалі стресові життєві ситуації, травматичні події або хвороби які змінили життя або травми які інвалідизували.
В процесі формування глибинних переконань про себе пліч-о-пліч із досвідом ідуть базові потреби. Для задоволення базових психологічних потреб мають бути створені належні умови, в першу чергу з боку батьків, а потім зі сторони суспільства. До основних базових потреб відносять:
1. Потреба у безпеці, турботі та зв'язку (дана потреба реалізується як на рівні задоволення фізіологічного так і емоційного компоненту).
2. Потреба у визнанні гідності, цінності. Задоволення даної потреби безпосередньо пов’язано із формуванням позитивної/здорової самооцінки.
3. Потреба у дозволі на автентичність та допомогу в освоєнні «внутрішнього простору».
4. Потреба у підтримці розвитку самоконтролю, самодисципліни, здорового сумління.
5. Потреба у підтримці та скеруванні у розвитку самостійності, компетентності та у освоєнні «зовнішнього простору».
Якщо наші потреби були задоволені, то в нас розвиваються корисні ГП, а якщо – ні, то - не корисні, дисфункційні ГП. Отже, задоволення базових потреб у дитинстві є фундаментом для «будування» здорової самооцінки людини.
Наприклад, дружина починає сильно хвилюватися, якщо чоловік протягом кількох годин не відповів на повідомлення. І починає не просто хвилюватися, а починає думати, що з нею щось не так – від недостатньо красива до недостатньо цікава.
Чоловіки з нестабільною самооцінкою часто змінюють ставлення до себе, до своїх здобутків і свого життя, якщо в оточенні з’являється, наприклад, колишній одногрупник, у якого краще авто, краще бізнес або красивіша дружина.
Людина з нестабільною самооцінкою постійно катається на психологічних гірках. Хтось покритикував – самооцінка пішла у мінус. Похвалили – перейшла у плюс. На роботі та в особистому житті багато стресу та занепокоєння, що негативно впливає на здоров’я – емоційне та фізичне.
Формування самооцінки відбувається під час пізнання себе. Ставлення до власного «Я» створюється не відразу, а поступово: крок за кроком кожен індивід набуває звичного погляду на себе, схвалюючи або не схвалюючи ті чи інші прояви, вчинки, думки, відносини, результати та інше. Цінність і важливість своєї особистості переростає у стійке переконання.

Занижений рівень характеризується:
- постійною самокритикою;
- незадоволеністю власною поведінкою, вчинками, усім життям;
- обидами на любую критику;
- нерішучістю;
- боязнью ошибок;
- залежністю від чужої думки;
- прагненням догодити всім;
- невмінням говорити «ні»;
- постійним почуттям провини, яке згодом стає невротичним;
- песимізм;
- заздрістю до досягнень та успіхами інших людей;
- схильністю до чуток і пліток.
Джерелами самооцінки, якими вона безпосередньо формується, є:
- Образ себе . Створюється шляхом порівняння складових «Я» індивіда – реального та ідеального (порівняння між тим, якою людина є тепер у своєму сприйнятті і якою хотіла б стати, щоб змінитися на краще).
- Математично це визначається через величину різниці домагань людини до її реальних результатів та досягнень. Чим цей розрив більший, тим нижчий рівень самооцінки в людини, і навпаки.
- Перехід зовнішніх оцінок індивіда (з боку соціального довкілля) у внутрішню оцінку себе – інтеріоризація. Кожній особистості властиво відштовхуватися в оцінці себе від того, як, у її сприйнятті, вона оцінюється іншими людьми.
- Оцінка успішності власних результатів . Тут самооцінка проявляється у свідомості людини через рівень досягнень та їх оцінювання: індивід задоволений/незадоволений досягнутим, якістю результатів – це і є міркою величини бала, що виставляється в шкалі оцінювання позитив-негатив.
- Порівняння зі значимими оточуючими . Орієнтир оцінки задають авторитетні та важливі для індивіда люди. Подібні оцінки оточуючих можуть бути суб’єктивними, але є основою створення ідеалів і стандартів, яких прагнути людина.
Чоловіча самооцінка
Формування самооцінки у чоловіків у дитячому віці відбувається під впливом сукупності різних факторів: виховання батьків, стосунків із друзями, успіхів у школі, зовнішності. Навіть якщо в якійсь із цих областей існують проблеми, хлопці одразу реалізують себе в чомусь іншому.
Наочний приклад: вундеркінд, який має кволою статурою, зазнає краху на уроках фізкультури, але при цьому займає призові місця в олімпіадах з математики. Або двієчник, якому не даються науки, йде у спорт і досягає результатів там.
У дорослому віці чоловіча самооцінка залежить переважно від кар’єрного зростання, доходів та соціального становища.
Жіноча самооцінка
Самооцінка жінки найчастіше формується під впливом тата. Якщо він виховував її як принцесу (у розумних межах), проблем у дорослому віці зазвичай не виникає. Якщо він не зумів знайти до доньки підхід або зовсім був відсутній, визначальним фактором стає виховання мами, а в підлітковому віці спочатку вплив подруг, а потім увагу хлопчиків.
У дорослому віці жіноча самооцінка багато в чому залежить від зовнішності та зізнання з боку чоловіків. Навіть залізні леді, що займають керівні пости, всередині почуваються крихкою дівчиною, яка чекає на захист і компліменти від слабкої статі.
Незважаючи на те, що фундамент самооцінки закладається ще в дитинстві, її розвиток відбувається протягом усього життя, оскільки залежить від зовнішніх факторів: кар’єри та соціальної адаптації насамперед. У приклад можна навести зірок, які досягли світової слави, які в дитинстві зазнавали принижень з боку однолітків або батьків. Джулія Робертс, наприклад, ненавиділа себе за великий рот, а Сільвестр Сталлоне за параліч лицевого нерва. Зараз вони успішні, всіма улюблені та задоволені собою.
Є прості психологічні вправи на підвищення самооцінки, які можна зробити самостійно:
Візьміть у звичку помічати свої успіхи та досягнення;. Розгляньте позитивну сторону себе та ваші гарні якості;. Слідкуйте за своїми бажаннями та потребами. Дозволяйте робити те, що подобається та цікаво;. Не сприймайте все, що говорять інші; визначтеся чия думка та авторитет вам справді важливий.
Пам'ятайте, що ваше відчуття нікчемності та малоцінності нічого не говорить про те, які ви насправді. Це сума всіх ваших досвідів, що з вами відбулися, сформувавши нездорове уявлення про себе.Пам'ятайте, низьку самооцінку можна виправити, але це потребує регулярної роботи над собою, яка може стати особливо ефективною у співпраці з фахівцем. Щоб позбавитися цієї шкідливої установки і віднайти любов до себе, спробуйте звернутися до психолога. Так ви зможете знову знайти відчуття самоцінності і повернути собі позитивну самооцінку. Заповніть коротку анкету на нашому сайті, і ми швидко підберемо ефективного психолога під цей запит.
- Mriya.run: Простір свідомих змін. Навчання, Практика та Інструменти
- Інструменти
- Нестабільна самооцінка. Чому це є фундаментом життя?
