Велика частина наших «негативних» емоційних переживань виникає через неприйняття/уникнення сьогодення, жалю про минуле та страху перед майбутнім. Хоча ми віримо, що переживаємо ці стани свідомо, насправді більшість емоцій є проявом підсвідомих механізмів роботи нашої психіки.

Ми відчуваємо роздратування, агресію, образу, але причини цих відчуттів часто залишаються невідомими. Замість того, щоб залишитися на «рівні емоцій» і пережити те, що є, ми намагаємося відповісти на два звичних питання: «Хто винен?» і «Що робити?».

Ця спроба позбутися неприємного запускає механізм вторинного страждання.

Психологія виділяє два типи страждання, розуміння яких є ключем до саморегуляції:

Як зазначають Відьямала Берч та Денні Пенман у книзі «Усвідомлена медитація. Практичний посібник зі зняття болю»: «Вторинне страждання можна розглядати як опір болю. Своїми спробами позбутися болю ви лише посилюєте його».

Цей принцип справедливий не лише для фізичного болю, а й для емоцій. Спроби протистояти стресу, втомі чи гніву лише посилюють їх.

Нейробіологи кажуть: «Те, чому ви опираєтеся, буде чинити опір у відповідь». Якщо ви опираєтеся сигналам тіла та розуму, вони триватимуть, доки ви їх не приймете. Прийняття болю допомагає його послабити.

Перекладаючи відповідальність за переживання на інших (або на самих себе), ми уникаємо самого переживання. Ми не переживаємо те, що є, так, як є.

Уникаючи, ми захищаємося і закриваємося. Захищаючись, ми не набуваємо необхідного досвіду, розуміння та контексту життя. Не проходячи цей контекст, ми не навчаємося, не дорослішаємо і залишаємося інфантильними.

Порада MriyaRun: Для розвитку усвідомленості та прийняття себе використовуйте Щоденник самопізнання або Онлайн щоденник. Фіксація переживань без засудження є першим кроком до саморегуляції.

Коли ми говоримо про прийняття емоцій, мова йде не про пасивність чи покірність долі. Йдеться про активне проживання моменту. Це прозріння пережила Клер, опинившись у важкому стані:

Внутрішній конфлікт («Це нестерпно» проти «Ти мусиш триматися») був зупинений третім голосом: «Тобі не обов'язково триматися до ранку. Тобі потрібно просто пережити цей момент».

Усвідомлення того, що життя може розгортатися лише послідовно, секунда за секундою, перетворило напругу на відкритість. Клер зрозуміла, що більша частина її страждань була спричинена страхом перед майбутнім (вторинне страждання), а не тим, що вона відчувала зараз (первинне страждання).

Світ, який ми бачимо, є лише відображенням внутрішньої гармонії чи дисгармонії. Людина, яка не приймає самого себе, ніколи не зможе повірити у безконфліктне спілкування чи щирість іншого. Ревнивець знайде привід для ревнощів навіть у найбезневиннішому випадку.

Наші механізми (ревність, злість, образа) не виникають просто так. Вони служать для чогось — підтримують баланс, щось компенсують. Самопізнання і привнесення усвідомленості — це і є спроба зрозуміти:

Це шлях до справжньої самодостатності та ефективних синергічних відносин.