Апатія: Неочевидна причина та шлях до життєвої сили

Розповідати вам, що таке апатія, я впевнена, не потрібно. Кожному з нас знайомий цей стан внутрішнього безсилля, де спектр сірих відтінків перевалює за 50. Відсутність життєвої сили прямо впливає на масштаб і якість нашого розвитку. Але всупереч популярним переконанням, апатія виникає не тільки на фоні слідування чужим цілям. На мій погляд, найголовніша, але далеко не найочевидніша причина апатії — невизначеність щодо авторства свого життя.

Поки ви фліртуєте з рішенням, чекаючи «слушного» моменту, всередині множаться паразити свідомості — страхи та сумніви, які поїдають вашу силу. Кожен з нас має священне право вирішувати, ким бути. Пам'ятайте: поки ми обираємо, життя не зупиняється, воно просто проходить повз.

Апатія — це явище багатошарове. Це не лише фізична слабкість, у неї є емоційна, ментальна і навіть духовна підоснова. Тому прогнати її переглядом комедії не вдасться. Потрібно працювати з кожним шаром, і починати слід з азів — з тіла.

До 25 років ми маємо природний кредит на швидке відновлення. Але з часом тілу потрібно більше уваги. Коли тіло не в тонусі, свідомість стає в'ялою. На цьому ґрунті чудово росте насіння апатії. Ми часто шукаємо складні медитації, забуваючи запустити головний рух — всередині своїх м'язів та клітин.

Чому робота з тілом краща за аналітику? Багато хто каже: "Я людина свідомості, спорт — це не моє". Але хто сказав, що в тілі немає свідомості? Регулярний біг, йога або танці — це найглибша медитація. На біговій доріжці або килимку ви зустрічаєтеся зі своїми страхами та жалістю до себе віч-на-віч. Це чесна розмова з собою, де немає місця ілюзіям. Саме тому проєкт MriyaRun фокусується на бігу не просто як на спорті, а як на інструменті повернення контакту з реальністю.

Апатію супроводжують сум, гнів, нудьга. Зазвичай ми витрачаємо останні сили на боротьбу з ними. Але в боротьбі з собою переможців не буває. Ми не можемо керувати виникненням емоцій, але можемо обирати реакцію. У стані апатії дотримуйтесь принципу: "Незалежно від емоційного стану, продовжуйте робити те, що робите".

Емоції — це природні явища, як погода. Вони не повинні керувати вашим маршрутом. Щоб навчитися екологічно проживати ці стани, не подавляючи їх, ми створили Щоденник емоційного інтелекту. Це інструмент, який допомагає перестати драматизувати та почати розуміти сигнали своєї психіки.

Авторство в цій сфері означає визнання того, що ми створені творити. Лякаюче швидко ми ставимо штампи "не вийде", "не знаю". Але бездіяльність теж має ціну — ми платимо відчуттям нікчемності. Перестаньте нескінченно репетирувати свій вихід на сцену життя. Зменште інформаційний шум. Чим менше теорії, тим більше шансів почути власний голос і зробити реальний крок.

У нашої Душі є історія. Часто ми маємо сценарій "як має бути" і протестуємо проти реальності. Але якщо прийняти, що Душа сама обирає досвід для розвитку, то будь-яка подія відбувається не з нами, а для нас. Будь-яка травма — це засіб для зміцнення духу.

І наостанок. Відповідальність за життя — це вибір якості енергії. У моїх друзів є приказка: "Garbage In — Garbage Out" ("Сміття на вході — сміття на виході"). Якщо ви впускаєте в себе токсичну інформацію та енергію, ви будете віддавати світу те саме.

? Зробіть перший крок до усвідомленості: Замовте Щоденник емоційного інтелекту та почніть свою трансформацію. Більше статей для натхнення читайте на MriyaRun News.