Ви коли-небудь помічали, що у стосунках із близькими, колегами чи друзями ви постійно ходите по колу? Спочатку ви намагаєтеся допомогти, потім відчуваєте роздратування через невдячність, а згодом — провину? Або, можливо, ви відчуваєте безсилля, чекаючи, що хтось вирішить ваші проблеми?

Це не просто "складний характер". У психології це називається драматичним трикутником Карпмана. Це модель співзалежних стосунків, у якій учасники несвідомо перемикаються між трьома ролями: Рятівник, Переслідувач та Жертва.

Розуміння цієї схеми — перший крок до емоційної свободи. А для глибшого аналізу своїх станів ми рекомендуємо використовувати професійні інструменти для структурування думок, такі як Онлайн щоденник MriyaRun.

Рятівник виглядає як благородна фігура. Він дбає, допомагає, бере на себе відповідальність. Але, як зазначено в транзактному аналізі, є велика різниця між реальною допомогою та грою в Рятівництво.

Ми граємо роль Рятівника, коли:

Рятівництво — це часто завуальоване бажання відчути свою значущість або контроль. Це порушення власних кордонів та кордонів іншої людини. Щоб перестати бути "зручним" для всіх і почати чути свої справжні бажання, вам стане у нагоді Щоденник книга "Господиня Своїх Кордонів".

Коли Рятівник втомлюється тягнути на собі чужі проблеми, він неминуче перетворюється на Переслідувача. Енергія турботи змінюється на гнів, критику та звинувачення. "Я віддав тобі все, а ти..." — типова фраза Переслідувача.

Переслідувачі критикують, засуджують і карають. Вони діють з позиції сили, намагаючись компенсувати власні страхи чи біль. Щоб навчитися керувати цими спалахами та зрозуміти природу своєї агресії, варто пропрацювати свої емоції за допомогою воркбука Емоційний інтелект.

Жертва переконана у своїй безпорадності. Вона не бере на себе відповідальність за своє життя, очікуючи, що Рятівник вирішить усі проблеми. Але парадокс у тому, що Жертва часто маніпулює Рятівником, змушуючи його відчувати провину.

Позиція Жертви — це відмова від власної сили. Щоб повернути собі контроль над життям і навчитися приймати дорослі рішення, почніть працювати зі Щоденником самопізнання або використовуйте Щоденник Планнер для постановки конкретних цілей.

Найпідступніше у трикутнику Карпмана те, що ролі не статичні. Ви можете почати розмову як Рятівник (намагаючись допомогти чоловікові-алкоголіку або безвідповідальному колезі), а закінчити як Жертва (коли вашу допомогу відкинуть) або Переслідувач (коли ви зірветеся на крик).

Цей процес виснажує і не приводить до вирішення проблем. Ерік Берн і Стівен Карпман наголошували: єдиний спосіб виграти в цю гру — перестати в неї грати.

Вихід із трикутника лежить через усвідомленість та перехід у стан Дорослого. Це концепція "Я в порядку, Ти в порядку". Вона означає:

Для розвитку навички бачити світ і людей через призму прийняття, рекомендуємо Щоденник Прийняття та практику подяки за допомогою Воркбука Вдячності.

Зміна сценарію життя потребує часу та регулярної практики. Неможливо просто "вирішити" перестати грати в ігри, потрібні нові нейронні зв'язки та звички.

Проект MriyaRun створив екосистему інструментів для психологічної гігієни:

Переглянути повний перелік інструментів для саморефлексії ви можете у нашому Каталозі. А свіжі статті та поради психологів шукайте у розділі Публікації.

Пам'ятайте: ви не зобов'язані рятувати інших ціною власного щастя. Ваша головна відповідальність — це ваше власне життя.